- релігійність
- —————————————————————————————релігі́йністьіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
релігійність — ності, ж. Віра в Бога … Український тлумачний словник
релікт — лікта, ч. Пр. Рештка, позосталість давніх епох … Словник лемківскої говірки
свідомість — мості, ж. 1) філос., псих. Процес відображення дійсності мозком людини, який охоплює всі форми психічної діяльності й зумовлює цілеспрямовану діяльність людини. || Психологія, а також політичні, філософські, релігійні, мистецькі і т. ін. погляди… … Український тлумачний словник
святість — 1 іменник жіночого роду властивість від: святий святість 2 іменник жіночого роду місце, предмет релігійного поклоніння … Орфографічний словник української мови
преподобність — ності, ж., рел., заст. Звертання до служителя релігійного культу, священика. Ваше преподобносте … Український тлумачний словник
конфесійність — Конфесійність: віросповідання [37] вчинки і мислення, зумовлені приналежністю до певної релігії, віросповідання [47] … Толковый украинский словарь
біготерія — [35;45]: Біготерія [18,50;46 1,46 2]: надмірна побожність, звернена на виконування формальних актів віри [18;III] святенництво [50;XVIII] Релігійність матері з часом перейшла в біготерію, в аскетизм, у божевілля в якім вона й скінчила життя… … Толковый украинский словарь
благочестя — я, с., книжн., заст. 1) Додержання приписів релігії; побожність, набожність. 2) Православна віра, православ я … Український тлумачний словник
преподобіє — я, с. 1) рел., заст. Святість, праведність. 2) у сполуч. із займ. його, їх, ваше, церк. Титулування священика … Український тлумачний словник
посад — I у, ч., іст. 1) У давній Русі 10 14 ст. та в Російській державі 15 18 ст. – ремісничо торговельна частина міста за міською стіною. 2) У дореволюційній Росії – передмістя або селище, де жили ремісники, торговці та міська біднота. II у, ч., етн.… … Український тлумачний словник